Накопичення грошей не можна назвати самоціллю, скоріше, це – спосіб підвищити якість життя. Кожен з нас прагне отримати більше матеріальних благ або поліпшити вже наявні. Тому ми намагаємося відкласти кожну вільну копієчку на покупку житла, автомобіля, отримання освіти або на горезвісний «чорний день».
Дуже прикро, коли наші заощадження безжально з’їдаються інфляцією в результаті чергової фінансової кризи. Вихід є – інвестувати кошти в активи, що більш надійні, ніж гривня або будь-яка іноземна валюта.
Brobank.info розповість про нюанси зберігання коштів у дорогоцінних металах, їх переваги перед депозитами в національній та іноземній валюті, очевидну вигоду і перспективи розбагатіти.
Як формується дохід
Власник золота та інших банківських дорогоцінних металів основний прибуток отримує завдяки зростанню їх вартості. Фіатні (готівкові) гроші постійно знецінюються, чого ніколи не станеться з золотим злитком.
Згадаймо, що з давніх часів саме коштовності були головним інструментом заощаджень. І зараз, в період крайньої нестабільності фінансового ринку, має сенс задуматися про доцільність найстарішого виду інвестування.
Зміна вартості банківського золота в Україні повністю залежить від ситуації на світовому ринку і періодичного коливання світових цін. Причому головну роль тут відіграє курс гривні по відношенню до американського долара, так як саме в цій валюті прийнято вимірювати вартість золота. Отже, чим слабша гривня, тим дорожче обійдеться дорогоцінний внесок.
На поточний момент (після нетривалої стабілізації) ціни на золото відновили своє зростання. Ця світова тенденція, безумовно, знайде відображення і на внутрішньому ринку. Правда, різких стрибків і проривів очікувати не доводиться, поки Нацбанк штучно стримує курс національної валюти щодо долара. Ситуація може змінитися в тому випадку, якщо з’являться об’єктивні фактори, що здатні обвалити гривню.
Інвестування в дорогоцінні метали – досить специфічна операція, яка, на жаль, недостатньо популярна в нашій країні. Занадто багато факторів необхідно враховувати і орієнтуватися на середньо- і довгострокову перспективу, а не розраховувати на миттєвий заробіток.
Тоді різниця між купівлею і продажем злитка компенсується впевненим зростанням активу, що неминучий в умовах ослаблення національної валюти і криз.
Вибір дорогоцінного металу
Список «банківських» металів не такий вже й великий: золото, срібло, платина і паладій. На ділі ж споживач має справу тільки з першими двома, злитки яких пропонують всі великі вітчизняні банки. Платину і паладій в натуральному вигляді купити неможливо – вкрай висока вартість металів і деякі особливості продажу перекреслюють їх затребуваність на українському ринку.
В цілому, дорогоцінний актив повинен відповідати таким характеристикам: не знецінюватися в кризу і стабільно дорожчати з року в рік.
- Золото. Вартість металу може змінюватися щодня, тому ціни на злитки переглядаються досить часто. При цьому один грам банківського золота буде продаватися дорожче, ніж передбачено курсом Нацбанку. Маса мірних злитків – від 1 до 1000 г, більш важкі варіанти виготовляються тільки за спецзамовленням. При бажанні, в українських банках можна купити золотий злиток масою в одну тройську унцію (31,1 г) – це традиційна ювелірна вагова одиниця.
- Срібло. Порівняльна дешевизна металу пояснюється набагато більшими (в 4 рази) природними запасами в порівнянні з золотом. Крім того, курс срібла історично відрізняється схильністю до раптових перепадів. Стрімке зростання і несподіване падіння вартості за короткі відрізки часу – цілком звичне явище. Проте, інвестиції в срібло є досить надійним і демократичним видом заощаджень.
- Платина. Досить суперечливий актив: з одного боку, метал коштує дуже дорого, але основна його цінність пов’язана з промисловим використанням. Тому об’єктивна вартість платини цілком залежить від стану економіки. Наприклад, значно знизити ціну може раптова криза в автомобілебудуванні (третина світового попиту на метал припадає на цю галузь, де він застосовується для покриття каталізаторів).
- Паладій. Самий програшний варіант для інвестицій. Це пов’язано з тим, що ціноутворення тут залежить навіть не від світової економіки, як у випадку з платиною, а від поточної концепції основного виробника-монополіста. На сьогоднішній день першу скрипку в даній галузі грає ГМК «Норильський нікель», і кожна заява компанії про плани з видобутку і реалізації продукту миттєво відображається на кінцевій ціні.
Інвестор повинен бути гранично акуратний і підкований в питаннях формування ціни на дорогоцінний метал і можливих факторах її зміни. Крім того, потрібно пам’ятати, що вітчизняний банківський сектор не націлений на зворотний викуп злитків срібла, платини і паладію. Ринок дорогоцінних металів – це важко прогнозована галузь, тому не варто ризикувати всіма своїми заощадженнями.
Форми дорогоцінних інвестицій
Клієнтам великих українських фінустанов доступно всього три способи вкладення коштів в дорогоцінні метали. Кожен з них заслуговує найпильнішої уваги:
- банківські злитки та інвестиційні монети – золоті та срібні;
- депозит в золоті;
- «Золотий» ETF.
Незважаючи на те, що найбільш популярним видом інвестиції є покупка золотих злитків, пропонують їх далеко не всі банки (близько 10 на всю країну). Варіантів вдало вкластися в срібло – і того менше. Клієнти, що зацікавлені в покупці, повинні пам’ятати, що вартість одного грама металу буде залежати від маси злитка (чим важче – тим дешевше, і, в результаті, вигідніше).
Купувати злиток найкраще в спеціальній упаковці, і не варто порушувати її цілісність. Будь-які пошкодження позначаться на ціні зворотного викупу. А випадкові подряпини або відколи на самому злитку приведуть до того, що банк і зовсім відмовиться його брати, а ювеліри приймуть метал за ціною золотого брухту, що призведе до збитків замість очікуваного прибутку.
Інвестиційні монети (золоті, срібні, рідше – платинові) карбуються багатьма світовими центробанками. Як правило, ніякої цінності для колекціонерів вони не представляють, а вартість формується виходячи з їх ваги, матеріалу виготовлення, тиражу, характеру карбування. В Україні такою монетою є «Архістратиг Михаїл». Запропонована вона в п’яти форматах: чотири золотих (вагою від 1/10 до 1 унції і номіналом від 2 до 20 гривень) і одна срібна (1 унція номіналом в 1 гривню).
Осібно стоять пам’ятні монети, які випускає Нацбанк: «Пектораль», «10 років незалежності України», «Михайлівський Золотоверхий собор». Але у вільному доступі цих цікавих і перспективних монет практично немає, простіше купити колекційні серії від польських («Наша свинка»), китайських («Панда») або Канадських («Кленовий лист») виробників.
«Золотий» депозит – це альтернатива зберіганню коштовностей у банківській комірці або вдома «під матрацом». Таку послугу надають деякі фінустанови: Укргазбанк, Комінвестбанк, Конкорд. Депозит можливо відкрити як з фізичною поставкою дорогоцінного металу, так і зовсім без неї. У цьому випадку клієнт повинен внести необхідну суму, яка конвертується у віртуальне золото певної ваги. В обох випадках після закінчення терміну дії депозиту інвестор отримує відсотки відповідно до поточного курсу дорогоцінного металу.
Золоті біржові фонди – новий напрямок, що практично не поширений в Україні. Проте, інвестор повинен знати і про таку можливість. Купівля акцій і сертифікатів дозволяє стати золотовласником «на папері», без необхідності фізично купувати метал.
ETF – це високоліквідний актив, який легше як купити, так і продати, якщо порівнювати зі злитками. З іншого боку, гравець повинен бути готовий до додаткових витрат, включаючи високі комісії за управління коштами. Не кажучи вже про те, що новачкові буде складно розібратися в біржових тонкощах, а всі угоди проводяться за посередництва брокерів.
Таким чином, будь-які види вкладів у банківських металах – це привабливий спосіб інвестування, але тільки в тому випадку, якщо розглядати його в довгостроковій перспективі. Для «швидкого» заробітку існують інші види банківських продуктів.
Також потрібно врахувати той нюанс, що «золоті» вклади не підпадають під гарантію держави – якщо фінустанова збанкрутує, клієнт компенсацію не отримає. Тому варто вибирати найнадійніші банки. В цілому ж, природні місця видобутку дорогоцінних металів неухильно виснажуються, тому їх ціна буде тільки рости.
